10.) Пекла не існує - продовження

Так можна було б описати становище людської душі, яка «притягнулася» до області «J», тобто «початку пекла». Вона не знає, що за земним виміром часу це її помилкове паломництво триватиме кілька десятиліть.

Лише душі з найвищим інтелектом усвідомлюють у цій ситуації, що вони поступово перестають сприймати себе як унікальну індивідуальність свого минулого життя. Що вони поступово забувають, хто вони насправді. Це «вічне прокляття» неминуче. Примітивні душі в області «J» з самого початку «не зацікавлені» у всьому, що відбувається навколо них.

Душі з найвищим духовним інтелектом можуть усвідомлювати себе як індивідуальність аж до межі областей «М» і «N». Первісні душі втрачають цю здатність вже в зоні «К». З цього випливає, що вищий інтелект у «пеклі» також означає більші й тривалі страждання.

Проте все «страждання» полягає лише в тому, що душа усвідомлює свою безпорадність, що вона майже весь час перебуває там сама, і навіть якщо зустрічає іншу душу, то не радить їй нічого для поліпшення свого становища. Вона усвідомлює, що досі була «кимось» і що рано чи пізно її самосвідомість обов'язково зникне.

Загибель індивідуальної душі абсолютно безболісна. Зустрічається в зонах «К», «Л», «М». На цьому етапі душа вже не знає, хто вона, де вона і чому вона тут. Вона поступово розчиняється на «базові НЕГАТИВНІ частинки духовної енергії», необхідні для існування Всесвіту.